Граматика та Часи дієслів

У теперішньому часі (Tegenwoordige tijd) основа дієслова (ik-vorm) утворюється відкиданням закінчення -en від інфінітива (hele werkwoord). При цьому важливо зберегти довжину голосного звука:

• Якщо в інфінітиві довгий звук у відкритому складі (wonen, spreken, maken) — у формі ik/jij/hij голосна подвоюється: ik woon, ik spreek, ik maak.
• Якщо в інфінітиві подвоєна приголосна після короткого звука (zeggen, spellen, pakken) — у кінці слова залишається лише одна приголосна: ik zeg, ik spel, ik pak.
• Літери v та z у кінці основи змінюються на f та s: schrijven → ik schrijf, kiezen → ik kies.

У нідерландській мові є два означені артиклі: de (близько 75% слів) та het (близько 25% слів), а також неозначений артикль een (вживається тільки в однині).

• Усі іменники у множині (meervoud) завжди мають артикль de (наприклад: het boek → de boeken).
• Усі зменшувальні слова (verkleinwoorden) із суфіксом -je / -tje / -pje завжди мають артикль het (de kop → het kopje).
• Множина утворюється додаванням -en (voet → voeten, been → benen, huis → huizen), -s після ненаголошених складів -el, -em, -en, -er, -je (dokter → dokters, tafel → tafels) або -’s після голосних a, i, o, u, y (auto → auto’s, baby → baby’s).

Коли в реченні є модальне дієслово (kunnen — могти, mogen — мати дозвіл, moeten — мусити, willen — хотіти), воно стоїть на 2-й позиції, а основне дієслово у формі інфінітива йде в самий кінець речення.

Заперечення (geen чи niet):

• geen вживається перед іменниками з неозначеним артиклем een або без артикля (Ik heb een auto → Ik heb geen auto; Ik drink geen melk).
• niet заперечує дієслова, прикметники, прислівники та означені іменники з de/het/mijn (Ik begrijp het niet; De winkel is niet open).

У головному реченні (Hoofdzin) змінюване дієслово завжди займає 2-ге місце. Якщо на 1-ше місце виноситься слово часу, місця або перехідне слово (Morgen, Daarna, Daarom, In Nederland), відбувається інверсія — підмет стає одразу після дієслова (на 3-тє місце).

Сурядні сполучники en (і), maar (але), want (бо/оскільки), of (або), dus (отже/тому) з’єднують два головні речення і стоячи між ними не змінюють порядок слів (рахуються як «нульова позиція»). Увага: слово daarom (тому) викликає інверсію!

Voltooide tijd (Perfectum) — основний розмовний минулий час у нідерландській мові. Складається з допоміжного дієслова hebben або zijn на 2-му місці та дієприкметника (voltooid deelwoord) у самому кінці речення.

• Правильні дієслова (Regelmatige werkwoorden): якщо корінь (без -en) закінчується на приголосну з правила ’t kofschip (t, k, f, s, ch, p), додається ge- + корінь + -t (werken → gewerkt, fietsen → gefietst). В інших випадках: ge- + корінь + -d (wonen → gewoond, bellen → gebeld).
• Дієслова з префіксами be-, ge-, er-, her-, ont-, ver-: префікс ge- НЕ додається (betalen → betaald, ontdekken → ontdekt, verhuizen → verhuisd).
• Допоміжне дієслово zijn: вживається з дієсловами руху з пункту А в пункт Б або зміни стану (gaan, komen, rijden, vliegen, verhuizen, worden, blijven, zijn, beginnen, stoppen, gebeuren).

Imperfectum (Verleden tijd) використовується для опису тривалих або повторюваних дій у минулому (особливо зі словами vroeger — раніше, toen — коли в минулому) та з модальними дієсловами.

• Для правильних дієслів, чий корінь закінчується на приголосну з ’t kofschip (t, k, f, s, ch, p), додається -te (однина) або -ten (множина): ik werkte, wij werkten; ik maakte, wij maakten.
• Для решти правильних дієслів додається -de або -den: ik woonde, wij woonden; ik leerde, wij leerden.
• Неправильні дієслова змінюють кореневу голосну (див. таблицю неправильних дієслів нижче): gaan → ging / gingen, zijn → was / waren, hebben → had / hadden.

У нідерландській мові майбутній час (Toekomst) передається трьома способами:

1. Теперішній час (Presens) + обставина майбутнього часу (morgen, volgende week, straks, binnenkort) — найпоширеніший варіант у повсякденному мовленні: Ik kook morgen або Morgen kook ik.
2. Конструкція gaan + інфінітив у кінці речення — використовується для запланованих намірів та найближчого майбутнього: Ik ga morgen koken. Wat ga jij in het weekend doen?
3. Дієслово zullen (zal / zullen) + інфінітив — використовується для обіцянок, пропозицій або ввічливих запитань: Ik zal je morgen terugbellen. Zullen we samen koffie drinken?

У підрядному реченні (Bijzin), яке починається зі сполучників omdat (тому що), als (коли/якщо), toen (коли в минулому), dat (що), of (чи), zodat (щоб), terwijl (поки), усі дієслова переміщуються в самий кінець речення.

Якщо підрядне речення стоїть першим перед головним, то головне речення після коми починається одразу з дієслова (Als het mooi weer is, gaan wij naar het strand).

Конструкція om ... te + hele werkwoord (Урок 3.4): вживається для позначення мети дії («щоб зробити щось»): Ik ga naar de bakker om brood te kopen.

Відокремлювані дієслова (Scheidbare werkwoorden): мають наголошений префікс (opstaan, schoonmaken, uitleggen, meenemen, terugbellen, opruimen, aanmelden):

• У Presens / Imperfectum префікс відокремлюється і стоїть у кінці речення: Ik ruim mijn kamer op.
• У Perfectum префікс -ge- ставиться між відокремлюваною частиною і коренем: Ik heb mijn kamer opgeruimd.
• У Bijzin префікс знову з’єднується з дієсловом: ...omdat ik mijn kamer opruim.

Прикметники та ступені порівняння (Trappen van vergelijking):

• Перед de-словами прикметник завжди отримує закінчення -e (de grote kast, een grote kast). Перед het-словами закінчення -e є після het/dit/dat/mijn (het grote huis), але НЕМАЄ після een / geen (een groot huis, een leuk tijdschrift).
• Ступені порівняння: klein — kleiner (dan) — het kleinst; groot — groter — het grootst. Винятки: goed — beter — het best, veel — meer — het meest, graag — liever — het liefst.